Ось вкотре, маємо те ж саме лихо,
Століття поспіль і ніяких змін.
Ворог снує і палить наші стріхи,
Викривля душі нам при тім.
Однак, на все своя причина,
Нічого не відбудеться без нас.
Наругу терпить вільна Україна,
В ярмі купаючи зоряний час.
Тут, мова, звичай і своя сорочка...
Рідна земля, повітря, сонце і вода...
Даремно забуваємо рідний світогляд,
Все приміряючи чужі кайдани для життя.
Доки хрести лежатимуть на наших грудях,
Й усе чужинське, що згубно прижилось.
Не буде спокою, повір не буде!
Й не зробить вибір за нас хтось.
Ви ж бо творці...
Від Бога рівна тінь,
Частка Його священної любови.
У серці нашім - долі дзвін,
Без сум'яття й страхів неволі.
======
Одна на всіх у нас мета:
позбутись в собі москаля,
жида з корінням вирвати із себе...
й витати в просторі своєму,
Новонародженим Дитям.
=======
Диво Сила у серці людському живе,
Первозданно удіяна Сила.
Сонця промінь до неї іде,
І ростуть невблаганнії крила.
Свято радості дух огорта,
А Душа в нескінченнім пориві,
Вдячність шле, і прозора сльоза,
В Неба Море лягає на хвилі.
Поєдналось велике й мале,
Що довіку яскраво живріє.
Океан і сльоза що у нього паде,
Світло радості відою сіє.
Дія ця, будить Силу Життя,
Де пророче зерно проростає.
Ось така невеличка сльоза,
Про життєву могуть щиро дбає.
========
Бозна-якої прагнемо свободи,
Як воля рівним б'є ключем.
Дослухаймося серця рідних дзвонів,
Й розпочинаймо новий день.
Якусь бо віру нам тий прищепили,
А що ж бо віра? Сумніви, авось!
Як ми колись в знаннях ходили,
Й не сумнівався ні учому хтось.
Чого ж бо прославлять чуже коріння,
Й висиджувать зозулине яйце?
Як маємо з правіку диво зілля,
По духу рідне і святе.
Творець єдиний. Ніхто й не сумнівався.
Тоді, причім тут, увесь юдейський зброд?
Вже бачимо, злі дії вкотре й нині,
Й їх пошанівок за добро.
Нищуть до тла, ще й прикриваються бозна-чим,
Влада і церква один кіш.
А народ стерпно у щось вірить,
Й мре в забутті... Ось бо отож.
Прокиньтесь люди! В серцях знайдіть живого Бога,
Оскільки Доля й так нестерпно б'є.
Нехай осатанілі самі себе з'їдають...
А ви любіть життя й Знайте Своє.
@ Ти Храм Бога Живого. Він у тобі, а ти у Ньому. І ніхто більше, не може тебе зробити щасливим, окрім тебе самої чи самого. Чуєш українцю, ніхто!
Шануй Своє і будеш вільним. Не потурай і не подовжуй чуже зло.