Вірші. Готичний стиль.

Коли я мовчу.

Якщо я притихла — не радій.
Це не спокій, не тиша, не мир.
Це знак біди.
Бо тиша в мені — не порожнеча,
а буря, схована за сталевими дверима.

Або я щось задумала,
і тінь моїх думок уже крадеться в темряві,
шукаючи твоїх слабких місць…

Або вже щось накоїла.
І тоді мовчання — лиш відлуння злочину,
який тихо пульсує в моїх жилах,
наче кров, що не хоче зупинятись.

Мовчання моє страшніше від крику.
Бо крик ти здолаєш —
але тиша моя розітне тобі горло,
коли ти найменше цього чекатимеш.

Запам’ятай:
коли я притихла — світ краще хай завмре.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше