Я танцюватиму на твоїй могилі — Босоніж, під кривавим місяцем нічним. Моя сукня — з твоїх брехонь і пилу, Що ти лишив, ступивши в світ з моїм ім’ям.
Моя хода — мов шепіт помсти давньої, Крізь тіні спогадів і слів, що не збулись. На вустах — усмішка зла і маревна, А в очах — безмежжя темних прірв і сліз.
Я візьму свічку — вогник твого каяття, Зігрію долоні об твоє зникання. Скільки разів я вбивала мовчанням — І кожен раз воно воскресало криком.
Ти казав: «Я — світло». Та був лиш тінню, Що пестить ніжно, а ріже до кісток. Я — не твоя жертва, не янгол у пір’ї, Я — чорний ворон, що прилетів на рок.
І нині — танець. Гріховний, відвертий, Зі скельця спогадів — зітканий мій вінок. Коли паде світанок, я стану смертю — Для тих, хто кохає, як ти — між рядків брехонь.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
