Вірші. Готичний стиль.

25 трупів страшного гуртожитку.

У місті, що дихає гноєм і шепотом,
Стоїть гуртожиток — темний, як гріх.
Двері мовчать, зате стіни — із спогадом.
Кров на підлозі — то спомин про їх.

Сходи скриплять, мов прокляття щовечора.
Свічка гасає сама в коридорі.
Чуєш, як хтось там співає за лещатами —
Хор із безодні. Несеться у зорі.

Двадцять п’ять тіл. І ні душі живої.
Хтось кинув карту, і все почалось…
Кімнати ще дихають злою любов’ю,
Що знищила все, що колись береглось.

Одна із дівчат лиш на стінах залишилась —
Очі — в печалі, волосся — мов ніч.
Хтось каже, вона у люстерку з’явилась
І шепче: «Я перша. А ти — невелич…»

І хтось приходив. І знову не вийшов.
І хтось кричав, але стіни — глухі.
Гуртожиток знає і любить лиш тишу.
І в ньому… живуть лише ті, хто — мерці.

Лірія Маєр

Подобається

#677 в Різне
#60 в Поезія

У тексті є: готика, вірші, також є латинь

Відредаговано: 25.09.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись