Вірші. Готичний стиль.

Коли світ мовчить, шепочуть лише тіні...

У храмі тіней, де моляться страхи,
І кожна мрія — зраджена, немов клятва.
Там бродить серце, скуте у ланці,
Там шепче ніч: «Ти більше не варта».

Свічки горять слізьми на підвіконні,
І кожен подих — як молитва мертва.
Але в цій темряві, що п’є долоні,
Я чую голос — свій, але зсередини й впертий.

Я встану. Так, навіть із попелу й склянок.
Бо навіть вічна ніч колись догорає.
І тінь, що цілує мої рани щоранку,
Це вже не страх. Це нова моя зграя.

Лірія Маєр

Подобається

#1969 в Різне
#408 в Поезія

У тексті є: готика, вірші, також є латинь

Відредаговано: 25.09.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись