Вірші. Готичний стиль.

ТЕМНЕ КОЛО.

Кров стигне — лунає крок.
У вітрі — шепіт старих проклять.
Цей нічний незбагненний мрак
Веде у вічність без вороття.

Він стоїть у тиші між зір,
У плащі із тіней і гріхів,
На губах — заборонений пир,
У очах — сто життів без снів.

Тут — у серці заклятого кола,
Де світло вмирає в журбі,
Пульсує любов, мов отрута поволі,
Що зв'язує душі в журбі.

Ти кличеш — а він не чує.
Ти плачеш — він тільки сміється.
Бо той, хто у темряві ночі танцює,
Ніколи вже не озирнеться.

Це коло — не просто знак.
Це клятва, що кров’ю пульсує.
І кожен, хто в нього ступає —
Живим із нього не існує.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше