Вірші. Готичний стиль.

Танець Тіней і Полум’я.

Вона не йде — вона зринає
З попелу віків і клятви крові.
Її вогонь — це крик без краю,
Це спомин світу, вмерлого в любові.

Очей вогненних чорна глибина —
Дивишся — й тоне твоя воля.
Вона — проклята і свята одна,
Жриця з пекельного престолу болю.

Вона танцює в колі руїн,
Де всі імена давно забуті.
Її крок — то заклинання з тінь,
Що розриває смерть на шмаття люті.

І кожен рух — це пульс зірок,
І кожен змах — удар по небу.
У неї серце — палаючий рок,
Що спалить істину і кривду.

Не клич її. Вона прийде
Лише коли вже пізно каїтись.
І в полум’ї своїм зітре
Твоє бажання жити й битися.

Вона — вогонь. Вона — печать.
Вона — нічна і смертна влада.
І хто б не смів її кохать —
Згорить у ній… як перша зрада.

Подобається

#669 в Різне
#59 в Поезія

Відредаговано: 25.09.2025