Вірші. Готичний стиль.

Покохавши відьму.

Покохавши відьму — не втечеш назад,
Вона в твоїх снах, у крові, у слідах.
Її поцілунок — закляття й вогонь,
А погляд — колодязь без дна і без скронь.

Ти думав: це пристрасть, це просто вино —
Та серце твоє вже спалили давно.
Не крикнеш, не зникнеш, не зможеш забути,
Бо відьма не любить. Вона вміє бути.

У ній — і печаль, і жорстока весна,
І ніч, що сміється з самого дна.
Розлюбити її — наче вмерти в імлі.
Покохавши відьму — ти вже не в собі.

Лірія Маєр

Подобається

#1980 в Різне
#409 в Поезія

У тексті є: готика, вірші, також є латинь

Відредаговано: 25.09.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись