Вірші. Готичний стиль.

Чарівниця Місячного Саду.

У місячнім саду, де мовчить вода,
Вона стоїть — вуаль і темна гра.
В очах її — зірок забута зрада,
На шкірі — квіти, вирощені з праху сна.

Волосся — ніч, що спадає з плеча,
А голос — шелест забутих обітниць.
Її присутність — це не плоть, не тінь, не ча́ри,
Це тиша, що дихає в жилах, як криця.

Крила метеликів — попіл і блиск,
Їх політ — мов молитва на межі світів.
Вона — не кохання, не біль, не гріх,
Вона — повелителька темних мотив.

І кожен, хто глянув, вже шляху не зна,
Бо йде за нею в сутінки без слів.
Це не любов — це ніч, що жива,
Це не жінка — це витвір нічних див.

Лірія Маєр

Подобається

#656 в Різне
#59 в Поезія

У тексті є: готика, вірші, також є латинь

Відредаговано: 25.09.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись