Вірші. Готичний стиль.

Полювання місячної тіні.

В тумані крижанім мовчить твердиня,
Де вежі стелять спомин давніх чар.
І в профілі — жінка, мов нічна богиня,
Зі світлом ока, що горить, як жар.

Її погляд — холод віковічних зрад,
Її мовчання — клинок без відплати.
Вона — охотниця в безмежжі влад,
Що йде крізь морок — не спинити втрати.

Під нею — замок на скелях страху,
Де ворони танцюють над віками.
І кожен крок її веде до жаху,
До істин, вкритих попелом й снами.

Місяць — свідок. Морок — брат.
Полювання — вічний ритуал.
Ніхто не втече, ніхто не встоїть,
Коли вона виходить на фінал.

Подобається

#656 в Різне
#58 в Поезія

Відредаговано: 25.09.2025