Струмить у темряві — не кров, а спогад клятви, Забутої волі тінь, зотліла в ребрах світів, Вона палає між тріщин розіп’ятих правд, Там, де гниє мовчання на скрижалях віків.
Її кольору — не має жодна плоть на згадку, Це вино з праху, настояне на шепоті катів, Що розливалося по сходах безіменних храмів, У серцях, де істина — обпалена, як лист опалий.
Ця кров — не ріка, а сувій із лез і вогню, Написаний у жилах тих, хто більше не зітхає, Її течія — це зморшка на лиці мовчазного Бога, Що вмирає в кожному, хто ще мріє — та не повстає.
Забута воля — чорнокнижна муза забуття, Що співає голосом осліплих пророків, Її сліди — у попелі заклятих доріг, Де лиш кості і попіл можуть бути дороговказом.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
