Вірші. Готичний стиль.

Попіл.

У снах — попіл, мов шкарлупи розп’яття,
Обличчя — безликі шрами на шовковій темряві,
Відбитки рук — крила спалених ангелів,
Де думка — ламає час, наче крижаний хрускіт безодні.

Ламана каденція серпанку — тягар безмовних проклять,
Тінь, притиснута до склепу — мов лезо в кістковій печері,
Шепоче, що світанок — лише тінь померлої надії,
Бо ми — узвишшя згарища, де спочиває епілог безіменний, сліпий.

Лірія Маєр

Подобається

#640 в Різне
#58 в Поезія

У тексті є: готика, вірші, також є латинь

Відредаговано: 25.09.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись