Вірші. Готичний стиль.

Non omnis moriar. Не всі помруть.

Non omnis moriar —
Не весь я згасну в попелі зітхання.
Не плоть воскресне — тінь моя стара
Пройде крізь вікна спаленого знання.

Et cinis loquetur in nocte,
І попіл промовить у нічній тиші —
Слів не потрібно: звук — лише прокляття,
Що в пам’яті гниє, як гілка в гніві ніші.

Manet umbra post corpus,
Тінь живе, коли тіло впало в млі.
І кожна згадка — мов цвях у пієті,
Що править траур на чужій землі.

In scriptis, in ossibus — vita,
У письменах, у кістках — життя.
Але не прощення, не мить розради —
А ехо, що сушить душу без пуття.

Et immortalis dolor est memor,
І безсмертний біль — це й є пам’ять.
Вона палає, та не як світло —
Як ладан чорний, що душу томить.

Подобається

#666 в Різне
#58 в Поезія

Відредаговано: 25.09.2025