Вірші. Готичний стиль.

Скорбота червоних троянд.

Вуаллю ніч вкрила світло лампади,
Де книга спить, як кров у склі печаток.
Тут морок звучить в орнаменті балади,
І демон шепоче — чемний, як прокляття.

На оксамиті візерунки — наче вени,
Де сік стихій ковзає, як чорниль тлін.
Ти тримаєш гріх - в руках твоїх сирени,
І шелест слів – як виклик сотні сцен.

Фоліант - не просто пил і слава,
А дзеркало, де ім'я – знак провини.
У ньому істина - не світло, але темрява крива,
У ній ангел – маска стародавнього сатани.

І все, що в нас — тремтить у буквах гниючих,
Як троянди, що цвітуть із гробових.
Ти бачиш - Бог і Чорт у рисах схрещуючих
Один і той самий погляд… в очах живих.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше