Вірші. Готичний стиль.

Скорбота Сатани.

Вуаль та оксамит. Легке шарудіння.
Рукавичка – чорний силует.
А в книзі — запах давніх суперечок
І слів, що не повернути назад.

Де диявол — ввічливий, тихий і тонкий,
У пресі троянд і лілій спить,
Там рядки — немов шовк із гілки,
І таємниця – як вино, кипить.

Ти тримаєш зло у книжковому візерунку.
І в цьому трепеті століття.
Адже Сатана не той, що ближній,
А той, хто знає глибину тебе.

Подобається

#656 в Різне
#58 в Поезія

Відредаговано: 25.09.2025