Вірші. Філософський стиль.

У відриві.

І не звинувачуй мене.
Ти ж перший зник,
мов тінь, що розчинилася в ранковому світлі.

Тепер і я у відриві,
виходжу зі знайомих меж,
піднімаюся вище за твої сліди,
щоб знайти себе там, де тебе немає.

Не прошу пояснень, не шукаю причин,
бо розлука — теж частина шляху.
Моя тиша тепер важча за твої слова,
і моя свобода — відповідає твоїй відсутності.

Якщо ти повернешся — знайдеш мене інакшою.
Бо у відриві я росту,
і світ, що був між нами, тепер лише тінь,
а я — власне світло, що з’являється на обрії.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше