Вірші. Філософський стиль.

Учасність.

Жінку треба кохати тоді,
Коли вона кохає вас.
Коли її погляд світиться довірою,
А руки простягаються до вас,
Наче до дому.

Бо серце — не вічний скарб,
Який чекатиме безконечно.
Воно б’ється зараз,
Дарує тепло зараз,
Живе саме в цю мить.

Не тоді, коли ви її загубили,
І раптом зрозуміли,
Що її мовчання гучніше за слова,
А відсутність — гостріша за ніж.

Любов не витримує запізнень,
Вона гине від байдужості швидше, ніж від зради.
І той, хто береже її тоді, коли вона поруч,
Має шанс зберегти її назавжди.

Жінку треба кохати у присутності,
А не в тіні втрат.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше