Коли ти дівчина — натура витончена, Твої кроки звучать, мов легкий подих вітру, Ти не кричиш — а говориш тишею, І навіть мовчання твоє має вагу.
Ти відчуваєш тонкі зміни світу, Як струни, що тремтять від доторку дощу. Усі, хто поруч, бачать лише тінь твого крила, Але ти знаєш: у цій тіні приховане світло.
Бути витонченою — це не слабкість, А сила, замаскована в ніжності. Це мистецтво торкатися серця Без грубих слів, без важких рухів.
Ти — мов квітка, Що розкривається не для того, Щоб її зірвали, А щоб нагадати світові про красу.
Коли ти дівчина — натура витончена, Твої сльози — це не крихкість, А чистота джерела, що миє душу. Твої мрії — це крила, Що несуть тебе вище, ніж дозволяє земля.
І весь світ зупиняється на мить, Щоб навчитися у тебе Тонкого мистецтва бути живим.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
