Вірші. Філософський стиль.

Стій.

Навіть якщо рвуться рани,
Навіть якщо душа кричить у темряві,
Стій — ніби не болить,
Бо сила не в тому, щоб уникати болю,
А в тому, щоб стояти, коли він намагається зламати.

Стій, як старе дерево під вітрами,
Як камінь, що тримає берег від хвиль,
Як світло, що пробивається крізь тріщини вікна.

Бо кожна рана — не поразка,
А шрам, що зберігає твою історію,
І навіть коли серце спотикається,
Твоє стояння стає символом незламності.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше