Вірші. Філософський стиль.

Не здавайся.

Ніколи не здавайся, тримайся до краю,
Хоч світ сміється, а я не зважаю.
Якщо вже падати — то з гуркотом, дзвоном,
Щоб навіть зірки здригнулись від грому.

Якщо вже сором — то яскравий, до сліз,
Щоб світлофори червоніли без зупинок і віз.
Якщо вже позор — то такий, щоб легенди
Шептались століттями в вогні камінної ленти.

Бо після грози настає тиха мить,
І ти, крізь усі свої шрами, стоїш, як граніт.
Смієшся над тим, що колись звалось фіаско,
Бо знаєш: упавши раз — злітаєш ще яскравіше, ніж каска.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше