Вірші. Філософський стиль.

Нічне місто.

Нічне місто дихає асфальтом і тишею,
Ліхтарі розривають темряву золотими нитками.
Тут немає вчора — воно втекло в безпам’ять,
І немає завтра — лише невидимий обрій попереду.

Дорога мовчить, але шепоче серцю:
«Іди вперед, навіть якщо кроки відлунюють самотністю».
Твоє життя — це рулетка в неонових барвах,
Де ставки — твої сни, а виграш — твоя свобода.

Тут чужі обличчя іноді рятують більше,
Ніж ті, кого колись називав своїми.
Бо вулиці пам’ятають тільки того,
Хто не боявся йти, коли інші зупинилися.

І в цій ночі, серед шепоту вітру та моторів,
Ти розумієш — твоє серце б’ється в ритмі міста,
А твій шлях світиться жовтими смугами,
Які ведуть туди, де почнеться нова історія.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше