Вірші. Філософський стиль.

Два обличчя самотності.

Є два види самотності — мов дві рани в душі:
Одна — коли бдиких втрачаєш, мов світло згасає,
І ти сам у пітьмі, де відлуння мовчання,
І кожен крок — немов крик, що нікому не чути.

Інша — коли близькі стають чужими,
Коли погляд в очах — вже не тепло й розуміння,
А холодна стіна між двома серцями,
І разом бути — наче в’язниця без дверей.

Перша — розлука, що розриває на шматки,
Друга — присутність, де душа ледь дихає,
І кожна — тінь, що краде спокій і віру,
І змушує шукати світло у власній темряві.

Бо самотність — не лише відсутність інших,
Вона — порожнеча, що росте в серці людині,
І щоб зцілитись — треба не тільки час,
А й знайти в собі ту любов, що не зрадить ніколи.

Лірія Маєр

Подобається

#841 в Сучасна проза
#549 в Різне
#48 в Поезія

У тексті є: філософія, вірші, міркування

Відредаговано: 05.10.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись