Вірші. Філософський стиль.

Нудьга порядку.

Я міг би грати роль ідеальну,
Посміхатись, мов вивчений актор,
Бути вивіреним — в межах і нормі,
Та жити — ніби у клітці сірій.

Бо порядку світ — як порожній лист,
Що загубив свій голос і колір,
Я ж хочу вогню, я ж хочу грому,
Хочу бути бурею, а не тінню.

Нудно — це там, де все вже зрозуміло,
Де правлять шаблони і тиша безкрая,
А я — вибух, що ранить і палає,
Я — той, хто порушує хід подій.

Так, я можу — бути спокійним, нормальним,
Але в цьому спокої — труп душі.
Краще бути диким, вільним, божевільним,
Ніж згоріти від нудьги у своїй же ролі.

Лірія Маєр

Подобається

#1769 в Сучасна проза
#1689 в Різне
#322 в Поезія

У тексті є: філософія, вірші, міркування

Відредаговано: 05.10.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись