Вірші. Філософський стиль.

До останньої можливості.

Я тебе, як мінімум, люблю.
Це не обов’язок і не звичка —
це просто факт, який дихає у мені.

Я не можу просто взяти і відмовитися від цього кохання.
Не тому, що так не можна,
а тому, що воно — частина мене.

Я хочу бути з тобою,
поки маю хоч крихту цієї можливості.
Любитиму до останньої секунди,
до останнього подиху,
до останньої випадковості,
яка дає нам бути разом.

Я чіплятимуся за кожну дрібницю:
за твої слова,
за твої погляди,
за кожен момент,
який світ дозволяє нам вкрасти у вічності.

Я розтягуватиму цю радість,
як можна довше,
щоб смак твого «ми»
не зник із мого серця.

І навіть якщо ти далекий від мене,
я все одно буду.
Поки можу.
Поки не закриється останні двері цієї історії.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше