Вірші. Філософський стиль.

Занадто складна для кохання.

Ця дівчина — мов загадка в тумані,
Шари душі її не розгадати миттю.
Вона — не казка, не простий романс,
Вона — лабіринт із світла й тіней миті.

Занадто складна для легких почуттів,
Бо кохання прагне простоти й тепла.
Та її глибина — океан буревіїв,
Де не кожен зможе втримати весла.

Любити — це прийняти всі шрами й таємниці,
Відкрити двері туди, де ховається біль.
Вона — не для всіх, і це її сила,
Бо справжнє кохання — це не просто стиль.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше