Вірші. Філософський стиль.

Під тінню минулого.

За кожною сильною жінкою — тінь колишнього,
Що хотів її зліпити, під себе приручити.
Та руни влади і спроби контролю,
Лиш лишили шрами — не змогли зломити.

Він будував стіни, мов в’язницю думок,
Але вона з пекла цих кайданів зросла.
Під себе виховати — то була гра в сліпця,
Бо під себе вийшло тільки… облом і пастка.

Вона — як буря, що рве вітри й коріння,
Як вогонь, що спалює темряву в собі.
Колишній лишився у минулому — в тіні,
А вона — вільна, йде власним шляхом вперед.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше