Вірші. Філософський стиль.

Яскрава посмішка, сум в очах.

Ти посміхаєшся так яскраво,
Наче сонце вранці, що світить з неба,
Але в очах твоїх — тихе море смутку,
Що ховаєш від світу, мов важкий тягар без неба.

Чому цей вогонь не зігріває душу?
Чому за блиском — тінь безмовна й глуха?
Можливо, посмішка — це лише маска,
Щоб приховати біль, що глибоко в грудях тиха.

Ти світло для інших, та в собі — темрява,
Де кожен сміх — мов крик, що мовчить у серці.
Посміхайся, але не забувай дивитись вглиб,
Бо справжня радість — та, що живе поза сценою сцени.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше