Вірші. Філософський стиль.

Чи варто жити у масці?

Немає важчої праці на світі —
Від ранку, що пробуджує світло,
До ночі, що хилиться мов тінь,
Носити в собі іскру, як вітру крила,
І виглядати гарною — мов картина без тріщин.

Кожна мить — це вогонь на лезі ножа,
Кожен погляд — наче очікування битви.
Втома тихо шепоче у вухо: «Відпусти…» —
Та образ тримає, мов ланцюг на плечах,
І мимоволі ти стаєш актрисою на сцені чужих очей.

Ти ховаєш сум під усмішкою — наче під маскою,
Надієшся, що світ не помітить тріщин у дзеркалі.
Ця краса — не лише пелюстки й шовк,
Це мистецтво бути непомітною в бурі власних думок,
Бути світлом, що не згасає, навіть коли всередині темно.

Бо виглядати гарною — це не просто зовнішній блиск,
Це боротьба, де сили ламаються без звуку,
Де душа вчиться мовчати, щоб не розірвати тишу,
І в кожній хвилині, з восьмої ранку до опівночі,
Жити між правдою й ілюзією власної краси.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше