Вірші. Філософський стиль.

Гра в довіру.

Я не тримаю зла — я просто відпускаю.

Один удар — і двері зачиняю.

Не з люті, не зі страху — з досвіду душі,

Бо вчуся берегти себе — не в чужій, а в своїй тиші.

 

Одне порушення — і міст зникає вмить.

Довіра — не нитка, яку можна зшить.

Хто зрадив раз — той вже залишив знак,

І повертатись — то лиш вічний крок назад.

 

Моя довіра — мов золото в піску,

Її не знайдеш у брехні й в тумані.

Хто зуміє зберегти — той знає справжній смак,

Бо вірність — не слова, це вчинки у мовчанні.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше