Вірші. Філософський стиль.

Не мільйони.

У мене немає мільйона друзів.
Я не блищу в натовпі,
де всі сміються голосно,
і ніби ніколи не плакали.

Я не заповнюю зали сміхом,
не влаштовую гучних свят.
Моя тиша — мій дім,
а душа — не для вітрин.

Та в мене є він.
Не гучний, не ідеальний.
Але — справжній.
Той, хто не йде, коли темно.

У мене немає натовпів,
але є один чоловік,
що стоїть —
як мільйони.

Стоїть, коли світ валиться.
Стоїть, коли я мовчу.
Стоїть, навіть коли я падаю —
і піднімає, мов сонце світанок.

Мені не треба мільйон обіймів,
досить однієї — його.
Бо з ним
я — цілий світ, навіть у самотності.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше