Вірші. Філософський стиль.

У рожевій тиші.

У рожевій тиші — маленький світ,
Де кава зігріває більше, ніж обійми.
Де ніби ніщо не болить,
Але серце все ще пам’ятає зиму.

М’які подушки — мов хмари мрій,
Вікно малює світло на підлогу.
Вона сидить, мов тиша в собі,
Не чекаючи, а просто — будучи.

У цьому спокої є щось глибше,
Ніж просто стиль чи колір дня.
Бо навіть ті, хто милі зовні,
Несуть в очах — філософію життя.

І, може, світ не потребує гір,
А просто — чашки тепла у ранці.
І когось, хто вміє мовчати,
Не відвертаючи погляду в інший бік.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше