Вірші. Філософський стиль.

Алхімія Я.

Робота над собою — не боротьба,
А повільне плавлення первісної форми.
Я — не статуя, яку лиш шліфують,
Я — руїна й храм водночас у собі.

Це не вдосконалення, не драбина вгору,
А спуск у глибини, де мовчить корінь.
Я розбираю себе — не щоб скласти краще,
А щоб дізнатись, хто мовчав під масками.

Кожна звичка — ланцюг, кожна думка — в’язень,
Кожне "я є" — підозра на роль.
І я вчуся мовчати, вчуся дивитися
В очі страху, що носить моє обличчя.

Робота над собою — це не прагнення світла,
Це вміння стояти у тіні, не тікаючи.
Бути присутнім, коли все в тобі
Просить втекти, сховатись, забутись.

Бо тільки так народжується справжнє —
Не героїчне, не чисте, не досконале,
А живе: здатне померти і вижити,
Здатне мовчати і бути собою.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше