Вірші. Філософський стиль.

Архітектор безмовного знання.

Не клич його — він прийде сам,
Без обличчя, без тіні, без імені.
У дотиках болю, у лунанні втрат
Він креслить істину на шкірі, а не на папері.

Він не наставник — лиш тиша між діями,
Не каже "так" чи "ні" — лиш дозволяє бути.
Досвід — не голос, а глибина сумнівів,
Де істина зріє в мороці думки.

Він несе не відповіді — лише дзеркала,
Що розбиваються в серці при кожнім питанні.
І ти — уламки, і ти — рефлексія,
І ти — той, хто знайшов, що неможливо втримати.

Він зростає в тебе, як дерево в камені,
Корінням входить у твій страх і сором.
Досвід — не подія, а структура свідомості,
Що будує тебе, коли все інше руйнується.

Бо життя — не дорога, а мозаїка втрат,
І той, хто навчився з неї читати,
Не потребує вчителя більше:
Він сам — текст, він сам — запитання, він сам — відповідь.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше