Вірші душі

Прапор

Золотом чи сріблом,

Заспокоїш циганську кров,

По блакитному полю кінь білий йде,

А по жовтому полю любов.

Розстилається золотом жито,

Під ногами завмерла земля,

Він по своєму вільний і дикий,

Кінь без збруї іде й без сідла.

Відкупися платком від циганки,

Вона вміє лише ворожити,

Я любов, як і волю коневу,

Ні збагнути, ні пояснити.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше