Примирившись із дійсністю пекла,
Чи то може з нудьги,
Я частково сумую за демонами,
Що так швидко здались і пішли.
Чи то просто втомилися гратися,
І вершити долю та суд,
Люди ще поговорять з пів року,
І так само замовкнуть, мабуть.
Буду жити вільно, без остраху,
І не плакати тихо в кутках,
Хтось зламав цю пекельну клітку,
А чому? Просто так...
Відредаговано: 30.01.2023