Я прокинулась вранці о сьомій,
Я благала тебе: "не йди!
Я ніколи не буду відомою,
І не стану писати вірші".
Кину сонце і небо під ноги,
І згорю у жертовнім вогні,
Залишайся зі мною назавжди,
Не лишай мої вранішні сни.
Не зникай з поцілунком осіннім,
Не тікай від дощу і грози,
Все життя це примарна надія,
На щасливі і сонячні дні
Відредаговано: 30.01.2023