Вірші душі

Не йди

Я прокинулась вранці о сьомій,
Я благала тебе: "не йди!
Я ніколи не буду відомою,
І не стану писати вірші".

Кину сонце і небо під ноги,
І згорю у жертовнім вогні,
Залишайся зі мною назавжди,
Не лишай мої вранішні сни.

Не зникай з поцілунком осіннім,
Не тікай від дощу і грози,
Все життя це примарна надія,
На щасливі і сонячні дні




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше