Так лягають у строчку рими
І божественні сняться сни
До причалу збігаються хвилі
Тільки ритми встигай й лови
Відбиває метро словом такти
І хвилюються душі в думках
Чайки кличуть мене поза хмари
Вони певно щось знають про час
Він стікає невпинно по сходам
У Дніпро що чекає на вас
Проливає по нім параходом
Яхтой білой з концертом фрі-джаз
Певно років зо триста так було
І ще триста років буде
А вода всеж залишиться чудом
Що у Києві вічно живе.
Відредаговано: 30.01.2023