Намалюю губи червоною помадою,
Стануть соковиті наче стиглі вишні,
Якщо й йти до саморуйнації,
То в сорочці хрестиком вишитій.
Що закручено чорним й червоним,
І становить складний візерунок,
Тож на білому тілі долоні,
Манергейм свій лишив поцілунок.
Щоб згорати красиво й натхненно,
Інверсійний лишаючи слід,
Одягнемо червоне і чорне,
І напишем на небі «Привіт».
Відредаговано: 30.01.2023