Сценарій вистави «Новорічні лісові пригоди»

Дійові особи:

Ведучий

Зайченя

Лисеня

Горобчик

Зайчиха

Дика свинка

Вовченя

Ведмежатко

Вороненя

Їжачок

Сніговичок

Ведучий:

Новий рік, Різдво Христове

В двері стукають до нас,

Про свята такі чудові

Нам виставу грати час!

• * * *

Ведучий:

Якось в лісі зимовому

Заблукало чайченя,

Йому хочеться додому,

Де чекає вся рідня …

Зайченя (плаче):

Що мені тепер робити,

Мамо, мамо, де ти є?!

Лисеня (жорстоко):

Досить, дурню, голосити,

Ти згубив життя своє!

Зайченя:

Ти ж казав, що будем гратись,

І по лісу мандрувати…

Лисеня (хитро):

Більш не будеш довірятись,

З ким дружити – треба знати!

Ведучий:

Горобець малий тим часом

На гіллі вверху сидів,

Як почув таке, відразу,

До зайчихи полетів:

Горобчик (тривожно і голосно):

Мамо, матінко зайчихо,

Ваш синочок у біді,

Поспішіть, бо буде лихо,

Не присниться й уві сні!

Лисеня його зманило,

Так малого підвело,

Ошукало, обдурило,

Аж у хащі завело!

Зайчиха (у розпачі):

Ой, нещастя, скоро свято,

Вже вечеря на столі,

Зайченя моє, малятко,

Допоможемо тобі!

Зайчиха (до горобчика):

Ти лети, горобчик милий,

Я прошу, допоможи,

На весь ліс кричи щосили,

Про біду всім розкажи!

Ведучий:

Ой, що коїться навколо:

Ґвалт і лемент, зойки, крик,

Із кущів, з дерев, із поля,

Тупіт чується і рик!

Дика свинка (завзято):

Де біда, допомагати,

Я готова кожну мить,

Можу ворога прогнати,

Можу навіть розчавить!

Вовченя:

Я не хочу, щоб у свято

Постраждало зайченя,

Подивіться, нас багато,

Ми врятуєм звіреня!

Ведмежатко:

Був же зайчик неслухняний,

І потрапив у біду,

Бо не слухав свою маму,

Але я його знайду!

Вороненя:

Крра, крра, крра, я прилетіло,

Щоб зайчатко рятувати,

Допомога – добре діло,

Треба ворога прогнати!

Їжачок (спросоння, але загрожує кулаком):

Смачно спав і раптом крики,

Ось проснусь і побіжу,

У компанії великій,

Лисенятку покажу!

Сніговичок (розминається):

Як набридло так стояти,

І не рухатись зовсім,

Буду я допомагати,

Щоб було чудово всім!

Вся компанія агресивно рухається до лисенятка, яке закриває зайченя і налаштоване досить вороже. Зчиняється бійка.

Лисенятко (благаючи):

Досить, досить, більш не буду,

Зрозумів, здається, все,

Якщо друзі є повсюди,

То і лихо не страшне!

Зайченятко (налякане, але вже радісне):

Бо-боюсь іще, не вірю,

Що живий і бачу всіх,

Що цілі хутро і шкіра,

І чекає нас пиріг …

Зайчиха (радісно і весело)

Ой, спасибі, друзі милі,

Врятували від біди,

Правду кажуть, в дружбі – сила,

Ліпших друзів – не знайти!

Всіх запрошую до столу,

Гарні свята на порі,

Небо чисте, ясні зорі,

Світять всім на цій землі!

Ведучий:

Що погано, а що добре,

Зрозуміло точно вам,

Любить Бог усіх хоробрих,

Бо такий Він є і Сам!

Любить добрих, не злобивих,

Небайдужих до біди,

Не ледачих, справедливих,

Будь і ти такий завжди!

Щоб на тебе Бог поглянув,

Усміхнувся Сам Собі:

Ця дитина дуже гарна,

Зовні, в серці і в душі!