Вірші - це те що стерпить тільки аркуш

Купити ту любов...

 

Я хотів купити ту любов,

Хоч знав одразу, що не вийде.

В який же раз холола кров

Відчути знов – вона не прийде. 

 

Від тих страждання і сумлінь

Мене знобило майже вічність.

Я хто?… Я тінь!

З собою в клітці сам на сам.

 

Мені так сумно і самотньо,

Кричить душа моя і плаче.

Я не хотів того пороку,

Але, на жаль, вона не бачить.

 

Я бачив ненависть. І біль

У мене запеклась у серці.

І я щосили біг відтіль…

Але закриті в клітці дверці.

 

Я все прощав, не був прощеним.

Я вже здаюсь, я вже не можу.

Хотіла, щоб я був «священним»,

 

А я забув, куди похожу.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше