Вірші - це те що стерпить тільки аркуш

Бабій Яр (Відібрали речі, роздягнули)

Відібрали речі, роздягнули

І нас до ями потягнули,

Поставили усіх на краю,

І через мить я вниз злітаю.

 

Упав на трупи я дітей,

Багато мертвих там людей.

Скрізь смердить, вони гніють,

Часи жахливі настають.

 

Наче крові ціле море,

Людей невинних цілі гори.

Упала сльозинка на щічку дитини,

Моя сльозинка, живої людини…

 

Чую вистріл, біль в спині…

Чому я вижив? Боже, ні!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше