https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1726675521_24.png
Вірші - це те що стерпить тільки аркуш
Полон
Я не боюся зовсім смерті,
Хоч моє життя в її руках,
І, як співають півні треті,
Сльози котяться по щоках.
І я живу, поки дається
Ще час, відведений мені.
Моє життя кудись несеться,
В рай чи в пекло на землі.
Я знаю, сльози не врятують,
Хоч я і сильний чоловік.
Коли постійно б’ють, катують,
Вже так живу я майже рік.
Попав в полон я, що казати,
Пішов за Матір, за Сім’ю,
Пішов за Мир я воювати,
Й за Землю рідную мою.
Тепер, я, Боженька, благаю,
Щоб душу грішну врятував,
З полону хай вона тікає
Із усіх сил, з ворожих лап.
#933 в Різне
#165 в Поезія
#1214 в Сучасна проза
Відредаговано: 20.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
