Вірші - це те що стерпить тільки аркуш

Самотність (Ти знаєш, як лежати у пустому ліжку)

Ти знаєш, як лежати у пустому ліжку?

Дивитись на стіни, голі зовсім?

Читати пусту недописану книжку?

Зустрічати холодну плаксиву осінь?

Дивитись на стелю, холодну, натяжну?

Давно вже вивчену вздовж і впоперек.

Тиша, мов друг, стара та продажна,

Тікає щосили, крізь стін суперек.

Холодна кава давно вже несмачна,

І сумно зібрались на аркуші вірші.

Буває так, що одинока і сумна…

Як осінь плаксива, коли йдуть дощі.

Подобається

#933 в Різне
#165 в Поезія
#1214 в Сучасна проза

Відредаговано: 20.09.2024