Вірші - це те що стерпить тільки аркуш
Зігрій мене
Мені так холодно. Зігрій мене.
Твоїх обіймів ніжних я жадаю.
Цей час розлуки, мабуть, не мине,
Занозою лишиться в серці, знаю.
Темрява пронзає до кісток,
Як паразит, по тілу все блукає.
Час не лікує, лиш сипеться пісок
І фотокартка образи малює.
Така земля сира там піді мною,
Сліз багато вилилось туди.
Знаєш, я завжди з тобою,
І вже не стерти з пам’яті сліди.
Там розцвіли календула, барвінок
І трішки м’яти. Звідки там взялась?
Сьогодні ж дата, клятий понеділок,
Як наша доля з тобою розійшлась.
А що лишилось? Грамота, подяка,
На грудях орден, медалі золоті,
І на таблиці відважного вояки:
«Помер Героєм, назавжди в пам’яті!»
#933 в Різне
#165 в Поезія
#1214 в Сучасна проза
Відредаговано: 20.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
