Вірші - це те що стерпить тільки аркуш

Бабуся

 

Холодний грудень серце марить,

Болить у грудях, не втече.

Дощем не змиє вічну пам’ять,

Яка живе, яка живе.

 

Я не забуду ніжні руки,

В яких було вічне життя,

Я не забуду ясні очі,

В яких палало майбуття,

 

Я не забуду щире серце,

Яке любило цілий вік.

І не забуду твій я образ,

З ним жити буду ще не рік.

 

Я не забуду тебе, мила,

В моєму серці живеш ти,

Така все ж добра і красива,

Тебе в нім буду берегти.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше