Вірші - це те що стерпить тільки аркуш
Молилась
Схиливши голову, молилась,
Благала Бога в небесах.
Навколішках йому хрестилась,
Й зникали сльози на устах.
Сивіла вмить, старіла швидко,
За сина, той, що на війні,
Спліталась доля з смертю, видко,
Й душа боліла вглибині.
Молилась мати і не знала,
Що вже нема його в живих.
За що вночі Бога благала?
Боліло серденько за них.
В землі лежали побратими,
Сини заплаканих батьків.
Назавжди попрощались з ними
І вже не мали сили й слів.
А що казати, як щоночі
Розносився по хаті плач.
Бо мертвий син дивився в очі,
Й благав матусеньку: «Пробач,
Пробач за кулю в серці, прошу,
Рідненька, прошу я, пробач.
В землі героїв бути мушу.
Мамо, благаю я, пробач».
#933 в Різне
#165 в Поезія
#1214 в Сучасна проза
Відредаговано: 20.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
