Реєстрація

Вірші - це те що стерпить тільки аркуш

Козаченько

Вийшов місяць в синє море. Світить золотенький.

Біля моря козаченько, красень молоденький.

Все на камені сидить і всю ніч сумує,

Згадує ту кляту ніч, як русню штурмує.

Там загинув побратим, кров свою проливши,

Семирічного синочка без батька лишивши.

Матінка старенька в небо в ту ніч полетіла,

Сивою голубкою синочка зустріла.

Кінь біленький, серце любе – і той геть загинув.

Як же тяжко, гірко жити у таку годину.

Залишився він один, красень козаченько,

І героєм став, та бідне все ж болить серденько.

Як же тяжко, геть без рідних на сім світі жити.

Треба рідних цінувати і, як скарб, любити.

Vyacheslav Sokol

Подобається

#933 в Різне
#165 в Поезія
#1214 в Сучасна проза

У тексті є: війна, любов, війна і розлука

Відредаговано: 20.09.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись

Використання файлів Cookie

З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.

Детальніше