Вірші - це те що стерпить тільки аркуш

Кораблик

Віє вітер в синє море,

Ганяє хвилі голубі.

Там безкраї простори,

Там не видно землі.

 

Неспокійне синє море,

Все бентежне недарма,

Бо на синіх просторах

Був кораблик – і нема. 

 

Він просто плив собі по морю

І зник безслідно вдалечі,

Чомусь тоді не спалось горю,

Чомусь не спав вітер вночі.

 

І небо плакало, не спало,

І зірок видно не було.

Умить кораблика не стало,

Його там ніби й не було.

 

Сховався кораблик в синє море,

У хвилях синіх загубивсь,

Чомусь його спіткало горе,

В морському дні навік лишивсь…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше