Вірші - це те що стерпить тільки аркуш

Свіча

У вікні покинутого будинку

Видно матір і маленьку дитинку.

Вона шматочок хліба дістає

І голодній дитинці дає.

 

Тихо про щось розповідає

І молитви на ніч читає,

Свічку ввечері запалить

І на вікно обережно ставить.

 

Я бачу, як у вікні свічка горить,

І за ту матір в мене серце болить.

Я дивлюсь на той вогник – і плачу,

Бо у горі ту родину бачу.

 

А вогник у вікні палає,

Він голодну дитинку утішає.

А той вогник в’ється і плаче,

Коли муки оті усі баче.

 

А той вогник гарно палає,

А матір дитині пісню співає.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше