Вірші - це те що стерпить тільки аркуш
В останній раз...
В останній раз вони сиділи вдвох,
Ніхто не знав, що це остання мить.
Відлуння страху, болі і тривог
Назавжди слід у серці залишить.
Останнє слово в попелі зотліє,
Останній стук у серці забринить,
І день, і ніч вітер злий розвіє,
Душі прийдеться тіло залишить.
В останній раз і жгуче те «люблю»…
Невже остання мить вже догоріла?
Все, що було, дорівнює нулю,
Та серце вже гінко скаменіло.
Останній раз вони сиділи вдвох,
В останній раз дивився їй у очі,
Вже там на небі їх чекає Бог…
Скінчилося життя цієї ночі.
Вмирати молодими не хотіли,
Та хто зна, де кінець вже, де початок.
Спасати ж зовсім, зовсім не просили
Приматів диких і вівців зачаток.
Сирени рвуть на клаптики хвилини,
Секунди, дні і ночі від тривог.
Душа скалічена, розгромлені години,
Чи бачить це, чи чує це все Бог?
Були і плани, мрії на майбутнє,
Все згинуло, зруйнована ця мить.
Нестерпні, злі настали будні,
Бо десь ракета, десь вона летить…
#377 в Різне
#19 в Поезія
#689 в Сучасна проза
Відредаговано: 19.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
